top of page

 

 

 

 

 

 

 

Мета спільної роботи з батьками

 

1. Забезпечення максимального використання  виховного потенціалу педагогів і родини у формуванні

     особистості дитини;

2. Підвищення рівня психолого - педагогічної культури батьків , формування у них свідомого розуміння 

     власної активної позиції у вихованні своїх дітей.     

3. Заохочення батьків до участі в освітньому процесі на засадах рівності, партнерства і взаємоповаги;

4. Залучення батьків до створення належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей у сім’ї

    та дошкільному закладі

 

 

 

 

Напрямок  роботи

  • «Фізичний розвиток»: рухова активність

  • «Пізнавальний розвиток»: заняття-милування

  • «Мовленнєвий розвиток» : заняття з розвитку мовлення

  • «Художньо-естетичний розвиток»: гурткові заняття, заняття з малювання

  • «Ігрова діяльність»: сюжетно - рольові ігри

  • «Трудова діяльність»:ручна праця; праця в куточку природи

  • «Логіко-математичний розвиток»:ТРВЗ на заняттях з математики; впровадження методу М. Мантессорі

  • «Фізичний розвиток»: пішохідні переходи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультативний центр для батьків діти яких

не відвідують дошкільний навчальний заклад

 

 

               

 

Консультація-практикуим

«Чим зайняти дітей під час прогулянки на природі»

 

 

 

 

підготувала

вихователь:

Ятченко Л.В.

                                                                                       

 

 

Термін проведення

вересень 2017

 

 

 

Чим зайняти дітей під час прогулянки на природі: поради батькам

 Літня пора найсприятливіша для відпочинку. Тож більша частина відпусток припадає саме на літній період. І, звичайно, на час відпустки батьки здебільшого забирають з дошкільного закладу дітей, щоб їх оздоровити, загартувати і відпочити всією сім'єю на природі. Для дитини дошкільного віку відпочинок буде настільки корисним, пам'ятним і яскравим, наскільки зможуть зробити його таким батькам.

Ось нарешті і довгоочікувана відпустка. Отже, попереду — відпочинок усією сім’єю. І на дитину чекає багато цікавого і незвичайного. Але, на жаль, не всі батьки чітко уявляють собі, як організувати відпочинок дитини з максимальною користю для неї.

 

Рекомендації щодо організації прогулянки дітей

Насамперед важливо пам’ятати, що тривалість щоденного перебування дитини на свіжому повітрі має бути максимальною, але не менше як 3 — 4 години. Перебування дітей на свіжому повітрі можна скоротити або взагалі скасувати прогулянку лише за несприятливих погодних умов, зокрема коли:

• дуже сильний вітер, злива, гроза;

• температура повітря вище + 35 °С у затінку.

Під час прогулянки дитина обов’язково має бути зайнята цікавою для неї діяльністю і задовольняти свої потреби в русі, грі та пізнанні навколишнього світу. Адже дитина росте, розвивається, і кожна хвилина її життя має бути насичена новими враженнями.

Намагайтеся забезпечити оптимальну рухову активність дитини під час погулянки, адже це чи не найліпший засіб її повноцінного фізичного розвитку. Дитина повсякчас має відчувати «м’язову радість» — стан, який виникає за належної роботи м’язів. Відомий російський фізіолог Іван Сєченов говорив про «м’язову радість» як про одну з умов здорової життєдіяльності організму. Тож дуже корисними будуть плавання у відкритій водоймі та різні рухливі ігри.

Звичайно, відпочивати слід з максимальною користю для здоров’я, та при цьому не варто забувати про задоволення природної жаги дитини до пізнання навколишнього світу. Дуже легко підтримувати пізнавальну активність дитини під час прогулянок на природі, організовуючи спостереження за цікавими об’єктами та експериментально-пошукову діяльність.

 

Активний відпочинок біля водойми

На березі річки, озера чи моря дитину слід зайняти різноманітною цікавою діяльністю. Тут можна не лише спостерігати за водоростями, рибами, водоплавними птахами, а й почати збирати колекцію мушель, зокрема річкових, озерних та морських молюсків. Мушлі слід ретельно промити, просушити та розкласти в коробки.

 

Ігри  з камінцями

Камінці, обточені водою, — обов’язковий елемент узбережжя. З ними можна організувати багато ігор і експериментів. Зокрема, цікавим заняттям будуть пошуки «курячого бога». Це камінчики з діркою посередині. За давнім повір’ям, вони приносять щастя тому, хто їх знаходить. Таких камінчиків можна відшукати вдосталь, а потім зробити з них намисто. Можна навіть оголосити конкурс на знаходження найкрасивішого, найтоншого, найгрубішого, найяскравішого камінчика. Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати і використовувати для ігор з піском, викладати візерунки тощо.

Часто у водоймах можна знайти шматочки скла, що схожі на камінчики. Вода зробила свою справу і досить ретельно обточила їх. Для дітей дізнатися про це буде справжнім відкриттям.

Малюкам подобається кидати камінчики у воду. Позмагайтеся з дитиною і покидайте їх на дальність. А ще — навчіть її кидати камінчик так, щоб він «стрибав» по воді. Таке вміння не лише принесе дитині величезну втіху, а й сприятиме розвитку координації рухів, окоміру тощо.

Запропонуйте дитині опустити камінчики уводу біля берега. Зверніть її увагу на те, що вони всі впали на дно. Запитайте у дитини, чому такі маленькі камінчики потонули, а великий м’яч не тоне, плаває на поверхні.

 

Дістаньте камінчики з води, запропонуйте дитині порівняти їх із сухими. Хай вона зробить ще одне відкриття: у мокрих камінців змінюється колір.

 

Ігри з піском

А як цікаво будувати замки з піску біля води! Хіба лише замки? З мокрого піску можна «ліпити пиріжки», робити різні фігурки, «варити кашу». А прикрасити вироби можна камінчиками, паличками, мушлями, фольгою від цукерок тощо.

Запропонуйте дитині пройтися спочатку по вологому піску, а потім по сухому. Де сліди будуть чіткішими? Запитайте у дитини, чи можна збудувати замок чи зліпити щось із сухого піску? Чому ні?

Із сухим піском теж дуже цікаво гратися. Сухий пісок розсипається — з нього не можна нічого побудувати, але його можна пересипати тон кою цівкою або просівати через сито. Насипавши трохи піску на білий аркуш паперу, разом з дитиною уважно розгляньте піщинки під лупою. Запитайте у неї:

•з чого складається пісок?

•якого він кольору?

•як зміниться пісок, якщо його намочити?

 

Зверніть увагу дитини на те, що піщинки різної форми і розміру. Розкажіть, як утворюється пісок, що піщинки — це крихітнікамінчики, які відколюються від великих каменів під час тертя чиударів один об одного.

Покажіть, що піском можна малювати, насипаючи його на аркуш цупкого паперу чи іншу гладеньку поверхню тонкою цівкою.

Запропонуйте дитині виміряти об’єм різних ємкостей за допомогою сухого піску. Для цього можна використати умовну мірку — ємкість невеликого об’єму або одну велику прозору ємкість з поділками.

А ще — можна насипати однакову кількість піску у пляшки з горлечком різної ширини, використавши як умовну мірку, скажімо, пластиковий стаканчик. Запитайте у дитини, з якої пляшки пісок висиплеться швидше: з тієї, що має вузьке горлечко, чи з тієї, що має широке ? Нехай дитина сама перевірить правильність своєї гіпотези.

Викладіть разом з дитиною доріжку з камінців — «сухий» струмочок. Нехай вона разом з вами походить по ньому босоніж. Відчули легкість після масажу стоп? Він сприяє стимуляції біологічно активних точок, а отже, і оздоровленню організму.

Подобається дітям гра в хованки: ховати по черзі в піску дрібні предмети чи іграшки, а потім шукати їх, пересіваючи пісок руками. Ще один варіант цієї гри — «Упізнай на дотик»: дитина має відшукати схований предмет і, не виймаючи його з піску, відгадати, що це.

Ще одна подібна гра — «Сапери». Закопаний предмет чи іграшка стають «міною». Завдання дитини - «сапера» відкопати «міну», не торкаючись її. «Сапер» може діяти руками, дути на «міну», допомагати собі тонкими паличками чи іншими предметами. А за частинами, що відкриваються, дитина має здогадатися, що ж стало «міною» цього разу.

Пісок для дитини — одна з найцікавіших іграшок. І недаремно, адже ігри з піском — це своєрідна терапія, яка допомагає дитині впоратися зі своїми внутрішніми проблемами. Крім того, дитина отримує багато інформації за допомогою тактильних відчуттів, а дрібна моторика розвиває мозок і готує маленьку ручку до письма.

Слід лише не забувати нагадувати дітям, що бавитися потрібно обережно, щоб пісок не потрапив в очі. А після забав необхідно ретельно вимити руки.

 

Ігри з водою

Ігри з водою підвищують дітям настрій, життєвий тонус, збагачують досвід враженнями, емоціями, бо плескання у воді знімає психічну напругу, агресію, дискомфорт. Навряд чи знайдеться дитина, якій не подобалося б гратися з водою — бризкатися, переливати воду з ємкості в ємкість, запускати кораблики і кидати іграшки у воду.

Для ігор з водою підійдуть ємкості різних форм і об’ємів: чашки, ложки, баночки з різними отворами тощо. На березі річки викопайте невеличку ямку, в яку налийте річкову воду, — вийде озеро!

Пограйте з дитиною в гру «тоне — не тоне». Якщо грунт не глинистий, і вода швидко витікає крізь нього, використайте для ігор з водою широкий таз чи невеличкий надуваний басейн. Помістіть туди ті іграшки, які вільно плавають, і ті, які тонуть. Запитайте у дитини, чому так відбувається? Порожня пляшка не тоне, а якщо набрати в неї води ?

Експеримент на «плавучість» можна продовжити, занурюючи по черзі різні предмети: ложку, палички, горішки, папір, камінчик, поліетилен, пінопласт. При цьому варто, щоб дитина перед кожним зануренням висувала свою гіпотезу і обґрунтовувала її. А відразу після занурення предмету самостійно робила висновки.

Візьміть поролонові губки,  нехай дитина  набирає в них воду, а потім вичавлює в ємкості. Виливаючи воду з пляшок, запропонуйте дітям послухати, як вона дзюрчить. Поспостерігайте за тим, як змінюється температура води в ємкості у спекотну пору: вода спочатку холодна, а потім вона нагрівається. Чому? Якщо дитині складно відповісти на це запитання, запропонуйте перевірити, де вода швидше нагріється: у тіні чи на сонці?

А ще — водою можна малювати на сухому піску. Для цього візьміть пластикову пляшку, налийте в неї води, закрутіть кришку і зробіть у ній отвір. Нехай дитина малює хитромудрі візерунки цівкою води на сухому піску.

З дитиною старшого дошкільного віку можна виготовити пісковий годинник. Дитині буде цікаво дізнатися про його історію та принцип дії. Пісковий годинник можна зробити з двох пластикових пляшок, з’єднаних корком з крізним отвором. Головне — пересіяти пісок, щоб у ньому не траплялися камінці, які можуть перешкодити рівномірному витіканню піску, й залишити у пляшці рівно стільки піску, скільки перетікає за визначений час: 2, 3 чи 5 хвилин. За допомогою такого годинника можна формувати у дитини правильне відчуття часу.

 

Організація цікавого і корисного дозвілля в лісі

Плануючи прогулянку до лісу, батьки мають заздалегідь потурбуватися не лише про відпочинок, а й про корисні та цікаві враження для дитини. Потрапивши в ліс, влаштуйте «тихе» полювання.

Завдань для пошукової діяльності дітей у лісі можна вигадати дуже багато, зокрема:

• знайти шишки, жолуді, горішки і викласти чи виготовити з них будь-які фігурки;

• відшукати гілочки, корінці цікавої форми, які можуть стати основою для художнього виробу;

• зібрати шматки кори різних дерев;

• зібрати для гербарію квіти, листя дерев, кущів тощо.

Та, пропонуючи такі завдання, слід застерегти малечу від неприємностей:  трава може  вколоти або  порізати.  А ще  слід  пам’ятати, що в лісі є й отруйні рослини. Будьте уважними. Зібрані плоди дерев та інші знахідки варто розкласти у прозорі баночки чи коробки з наклеєним малюнком дерева, квітки чи листя. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці.

Прогулянка лісом має бути насичена радісними враженнями сприйняття різноманітних яскравих об’єктів і явищ світу тварин, рослин, неживої природи, практичним експериментуванням з ними. Учіть дітей розрізняти дерева, кущі, трави, упізнавати і називати тварин, птахів за яскравими ознаками зовнішнього вигляду, характером пересувань (білка стрибає, птах літає), звуками, які вони видають (дятел стукотить, зозуля кукує).

 

Під час прогулянки у лісі загадайте дитині загадки про дерева, наприклад:

Що повітря очищає,

Вдень від спеки захищає,

Ще й від вітру в час негоди ?

Є частинкою природи.

(Дерево)

 

Біла кора, тонкі віти.

(Береза)

 

Якщо колюча одежина,

То це... (сосна) або... (ялина).

 

Гарне дерево, міцне,

Листя різбляне, рясне,

А на гілочках крислатих

Буде жолудів багато.  (Дуб)

 

Загадку про кожне дерево варто загадувати тоді, коли ви з дитиною наближаєтеся до нього: про березу — коли підходите до берези, про дуб — коли підходите до дуба.

Спостереженням дітей намагайтеся надавати активний характер — учіть не лише споглядати, а й бачити всі подробиці,  намагатися  зрозуміти,  чому відбувається те чи те явище. Так, спостерігаючи за дубом, запропонуйте дитині взяти листок дуба і обвести його пальцями. Хай дитина відчує великі вирізи по краях листа, що розділяють його на лопаті. Запропонуйте знайти під дубом жолудь, розглянути його. Поясніть, що це — плід дуба.   Ознайомте   дитину   з   органами  дерева: стовбуром,  гілками,  пагонами,  листям,  корінням. Запропонуйте порівняти дуб з іншими деревами і визначити, що у них спільного, а що їх розрізняє.

 

 

bottom of page